Урок пам’яті та скорботи на тему: « Пам’яті незгасна свіча.»

Хай світло від свічки у небо летить
Хоча б одну душу зігріє в цю мить
Щоб душа ця загублена спокій знайшла
І у вічність до Бога вона відійшла.
( запалюються свічки)

   Щорічно  четверта субота листопада в нашій країні - поминальна по жертвах імперських насильств над українцями, в тому числі і Голодомору 1932-1933 рр. 27 листопада в День пам’яті кожен свідомий українець, запалить на підвіконні свою свічку пам’яті, щоб її бачили зорі – душі померлих. Голод — це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Пекло, створене в Україні на початку 30-х років XX століття, не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії. Людиноненависницький більшовицький режим вирішив голодом поставити український народ на коліна, змусити його будувати "комунізм" — квітуче життя для можновладців — на кістках мільйонів.

   29  листопада 2016 р. у  групі  К3  (професія "Кухар", класний керівник  Демецька О.В., майстер в/н  Хуторнюк Т.В.), було проведено  урок пам’яті та скорботи на тему: « Пам’яті незгасна свіча.»