День вишиванки єднає українців!

     Всесвітній день вишива́нки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня (будній день). Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен бажаючий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, в навчальний заклад.

    Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

     Учнівський та педагогічний колективи училища долучилися до проведення акції «Дня вишиванки». Дрес-кодом дня була вишиванка, і весь навчальний заклад замайорів різнобарвними візерунками української вишивки.

    В акції взяли участь    учні,    педагоги.   Протягом дня було проведено виховний захід «Рушники моєї мами», на якому ознайомились із історією вишивки.  

    В групі К.1.1 класним керівником Мокрою Г.В  було проведено інтерактивний лекторій про історію, символіку та регіональні особливості вишитих сорочок.

    Проведено конкурс на найкращу вишиванку серед учнів навчального закладу.

    У коридорах навчального корпусу №2 учнями та класними керівниками, майстрами в/н була створена виставка української народної вишивки.

    Всі учасники отримали багато позитиву, а в очах у кожного було видно гордість за наш національний символ.

    Проведення такого свята продемонструвало, що учні училища разом зі своїми батьками відчувають себе справжніми українцями та налаштовані на збереження культури, звичаїв й традицій свого народу.

 Одягнімо, друже, вишиванки —

 Наш чарівний український стрій.

 Не для когось, не для забаганки,

 А для себе, вірний друже мій.

 Одягнімо вишиванки, друже,

 Як одвічний предків талісман.

 Хай не буде серед нас байдужих

 І один в нас буде отаман.

 Одягнімо в свята і неділі,

 В будень, за потреби, одягнім

 І відчуєм — вороги безсилі

 Зруйнувати український дім.

 Одягнімо вишиванки, друже,

 Хай побачить українців світ —

 Молодих, відважних, дужих,

 У єднанні на багато літ.

 Висить рушник у хаті на кілочку,

 Калина червоніє на столі,

 А біля неї – жовті колосочки,

 Мов пустотливі братики малі,

 Це все – моя земля, моя Вкраїна,

 Це рук моєї матері тепло,

 І цей рушник, яким і дочку й сина

 Благословляє мати на добро.

    Вишиванка – це наша національна гордість. Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка є символом здоров’я та краси, оберегом щасливої долі та родової пам’яті. За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід як родинна реліквія. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.